|
МЕНЮ САЙТА
КАТАЛОГ РАБОТ
PRO-DIPLOM © 2012
|
0 » 0
Редагування художнього пояснення
Предмет: |
0 |
Дата выполнения: |
2007 |
Специальность: |
Редактор |
РўРёРї: |
курсовая |
|
|
РљСѓСЂСЃ: |
5 |
Язык: |
СѓРєСЂ |
Объём работы: |
41 |
Вариант: |
нет |
|
Задание: | |
ВУЗ: | Национальный Технический Университет Украины "Киевский политехнический институт" (НТУУ "КПІ") |
Содержание: | Вступ 3 Розділ І. Поняття пояснення 5 1.1. Авторське пояснення як текст малої форми 5 1.2.Пояснення як функціонально-змістовний тип мовлення 8 1.3. Функції пояснення 11 Розділ ІІ.Особливості пояснення в художніх творах 13 2.1. Особливості реалізації когнітивної моделі пояснення в ес ... подробнее |
Реферат: | |
Вступление: | ... ршеним РЅРµ тоді, коли Р№РѕРіРѕ написано, Р° лише тоді, колі Р№РѕРіРѕ прочитано, тобто потрактовано, проінтерпретовано РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ задуму автора. Звичайно, читач, СЏРєРёР№ береться Р·Р° цю справу, ніколи РЅРµ може бути Р·РѕРІСЃС–Рј упевненим Сѓ тому, що прочитав Сѓ творі саме те, що туди заклав автор. Однак, це С– РЅРµ потрібно, Р±Рѕ Р·Р° читачем залишається право РЅР° власне СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅСЏ Р№ РЅР° СЃСѓР±’єктивне “достворення” тексту. Словесно-художній твір, РЅР° РІС–РґРјС–РЅСѓ РІС–Рґ нехудожнього являє СЃРѕР±РѕСЋ замкнуту систему словесно-художніх образів. Кожний функціональний елемент художнього тексту – це частина естетичного цілого (твору) С– несе РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРµ естетичне навантаження. Вважається, що словесно-художній твір становить діалектичну єдність трьох граней літературного твору: контексту слів, контексту художніх образів С– контексту ідей, СЏРєС– виявляють ... подробнее |
Выводы: | ... СЏРєР° твориться РјРѕРІРЅРёРјРё засобами, безпосередньо РїРѕРІ’язаними Р· предметною семантикою, С– виявляються РІ лексико-семантичних категоріях. Після цього СЂС–РІРЅСЏ Р·Р° ступенем продуктивності експресії та частотою використання виступають засоби словотвору С– фразеології. Рідше індивідуально-авторські РІРёСЏРІРё зустрічаємо РЅР° СЂС–РІРЅС– РІРёРјРѕРІРЅРѕ-фонетичному, факти СЏРєРѕРіРѕ звичайно безпосередньо РЅРµ РїРѕРІ’язані Р· реаліями, СЏРєРёРј РІРѕРЅРё відповідають. Р† нарешті, найменш поширені С” засоби СЂС–РІРЅСЏ граматичного внаслідок абстрактності С– стійкості Р№РѕРіРѕ категорій. РњРѕРІРЅС– виражальні засоби РІ художньому мовленні РЅРµ С” випадковим, механічним зібранням різноманітних елементів. Р’РѕРЅРё взаємодіють РЅРµ тільки Р· “позамовними” засобами вираження, Р° Р№ РјС–Р¶ СЃРѕР±РѕСЋ РІ межах окремих СЂС–РІРЅС–РІ міжрівнево, відбиваючи Сѓ складних комплексних образах Р·РІРёС‡Р°Р№РЅС ... подробнее |
Литература: | ... ѓС‡РµР±РЅРёРєР° СЂСѓСЃСЃРєРѕРіРѕ СЏР·РёРєР° РїРѕРґ ред. Рњ.Рњ. Разумовской Рё Рџ.Рђ. Леканта // Филолог / Перм. пед. СѓРЅ-С‚. – Пермь, 2003. – в„– 3. – РЎ. 30-35. 5. Объяснение Рё понимание как важнейшие категории профильного гуманитарного образования // Учебний процесс РІ современной висшей школе: содержательние, организационние Рё научно-методические проблеми / Перм. СѓРЅ-С‚. – Пермь, 2004. – РЎ. 302-303. 6. Функционально-стилевие варианти объяснения РІ современном СЂСѓСЃСЃРєРѕРј СЏР·РёРєРµ // Стереотипность Рё творчество РІ тексте / Перм. СѓРЅ-С‚. – Пермь, 2005. – РЎ. 245-251. (Р’ соавторстве СЃ Рў.Р‘. Трошевой). 7. Функционирование объяснения РІ современном художественном тексте // Объединенний научний журнал. – Рњ.: ТЕЗАРУС, 2006. – в„– 5. – РЎ. 28-34. 8. Багмут Рђ.Р™., Борисик Р†.Р’., Олійник Р“.Рџ. Інтонація СЏРє засіб РјРѕРІРЅРѕС— комунікації. Рљ.: Наукова РґСѓРјРєР°, 1980. 9. Бацій Р†.РЎ. Краса С– сила слова: Бесіди РїСЂРѕ РјРѕР ... подробнее |
|
|