В усіх економічно розвинутих країнах проблема раку легенів є однією найбільш важливих і водночас складних у сучасній онкології. Це зумовлено неухильним ростом захворюваності й смертності, труднощами своєчасної діагностики та недостатньою ефективністю лікування. Швидке зростання захворюваності на рак легенів, який уражує найбільш діяльний і працездатний контингент населення має характер епідемічного лиха стало не тільки медичною, але й народногосподарською, соціальною проблемою.
Серед різноманітних захворювань легенів рак займає провідне місце. Захворювання характеризується надзвичайно високою агресивністю перебігу, з раннім ліморогенним і гематогенним метастазуванням і безпосереднім проростанням пухлини в органи грудної порожнини.
Широкого поширення набув термін рак легенів, але завжди слід пам’ятати, що злоякісна пухлина виходить з епітемію слухової бронха.
Починаючи з 1985 року рак легенів займає перше місце в загальній структурі захворюваності населення на злоякісні новотвори. Найвищі показники захворюваності на рак легенів в Естонії, Латвії, Литві, Україні та Росії – 41-42 випадки на 100 тис. населення, а найнижчі – в Узбекистані та Туркменії, Азейбарджані та Грузії.
Статистичні показники свідчать, що рак бронхів трапляється переважно серед чоловіків.
Етіологія:
Серед причин, що приводять до розвитку раку легенів, розрізняють ряд факторів:
- паління тютюну;
- забруднення атмосферного повітря хімічними концентратами
- підвищення радіації
- шкідливі впливи, пов’язані з виробничою діяльністю людей.
Патогенез:
Найчастіш |